П’ятниця, 7 ЖовтняСайт працює у тестовому режимі

На Смілянщині РПЦ створила оплот «русского міра»

0 1
Read Time:1 Minute, 48 Second

РПЦвУ, захопивши храм у селі Теклине, розпалює ворожнечу та зневажає навіть померлих українських громадян, не даючи їх відспівувати.

На Смілянщині продовжується боротьба за церкву, яку російська православна церква в Україні рейдерськи захопила після рішення громади доєднатися до ПЦУ. Попри всі зусилля та звернення селян до влади та правоохоронних органів, храм зачинений, а в мережі прихильники російського православ’я займаються цькуванням парафіяльного священника Олександра Гагана.

Минулого тижня, коли отець Олександр приїхав до церкви зафіксувати глузування над законом про декомунізацію у вигляді таблички «вулиця Леніна», з’ясувалося, що московський патріархат уже прислав до захопленого храму свого ставленика. Йому не залишалося нічого, як забрати свій підрясник і поїхати до прихожан, щоб розібратися в ситуації. У цей самий час прибічники РПЦвУ зрозуміли, що їх застали на гарячому, і не вигадали нічого краще як зачинитися всередині церкви.

Обурені захопленням храму і наступними вчинками московського патріархату, мешканці села Теклине зібралися біля зачинених дверей і викликали поліцію. Прибічники ж російської церкви привезли з Черкас особу, що неодноразово притягувалася до відповідальності за хуліганство. З її поведінки та слів стало зрозуміло, що вона – головна захисниця РПЦвУ на теренах Черкащини. Можливо, навіть єдина, адже жодна притомна людина не захоче відстоювати інтереси «церкви», котра благословляє росіян на вбивство українців.

Що отець Олександр, що його прихожани, намагалися цивілізовано вирішити ситуацію з церквою, одразу викликали правоохоронців і не розв’язували конфлікт. Але російське православ’я та цивілізованість – це поняття несумісні. У бік вірян ПЦУ постійно лунали образи, на кшталт «розкольники»; священник РПЦвУ Роман Гаркавенко, що приїхав пізніше, привселюдно обговорював подробиці життя отця Олександра.

Зрештою, вдалося вивести з храму віруючих у РПЦвУ лише групі спецпризначенців. Проте нічим для громади села це не завершилося, адже церква залишилася в руках «побожних рейдерів». І хоч як не намагався згладити гострі кути у спілкуванні з ними отець Олександр, їхні вчинки лише збільшують напругу та невдоволеність серед селян.

Зокрема, вдруге за місяць, колишня церковна староста разом із своїми поплічниками наругалася над світлою пам’яттю померлих односельчан, не давши відспівати їх у храмі. Першого разу вона не запустила до церкви похорон, який правив отець Олександр, а вчора уже священник московського патріархату просто відмовився хоронити постійну прихожанку церкви.

Після таких актів зневаги громада стала бомбою сповільненої дії, і коли та з якою силою вона вибухне нікому не відомо.

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
100 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь